Я приміряю
предка шолом,
порубаний мечами,
гостроверхий,
і чую:
зорі над моїм чолом
черкають крицю вічності
і мерхнуть...
Я приміряю
дідів шолом -
будьонівку високу,
гостроверху,
і бачу:
із зорею над чолом
у полум'ї
летить червоний вершник.
Я приміряю
батьків шолом -
я каску надягаю сумовито,
і наче зірка світить над чолом -
навиліт каска батькова пробита.
Я приміряю
батьків шолом -
я каску надягаю сумовито,
і наче зірка світить над чолом -
навиліт каска батькова пробита.
Я приміряю
свій шолом -
космічний.
Лечу я над землею,
мов зоря.
Пронизує небесну оболонку
ракета -
схожа на шолом богатиря
і на будьонівку
високу.
206
