Прочитаний :  200
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЗЕЛЕНА АБЕТКА
У тиші, настояній духом гречаним,
напахченій визрілим чаром городнім,
сиджу перед дідом
на лекції незвичайній
у відчиненому лікнепі природи.
Дідусь обіймає штатну посаду:
чатує, аби не розбіглися кавуни.
Дідусь примудрився читати й писати
за алфавітом флори і фауни.
Не знає він, що таке промені-бета,
бо вік доживає в обозі прогресу,
та в мозку струмує зелена абетка,
безмежна, як геометрична прогресія.
Дідусю, абетка ваша складна:
в ній -
готика гордих дерев,
ієрогліфи трав
і кирилиця квітів...
Читаю невпевнено, по складах,
розгорнуту книгу літа.
Зелене проміння мене осява
на вашій, дідусю, лекції чесній.
За щедру науку вклоняюся вам
я - неписьменне дитя прогресу.
|
|
