Прочитаний :  168
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ПОКАРА ІКАРА
На грізне сонце зазіхнув Ікар.
О, не жалійте дивного Ікара...
Повік його не спинить ярий жар -
летить Ікар безкрилий на покару!
Летить Ікар... Зрадливо тане віск.
Не скигліть марно, плазуни крилаті!
Скрипить обачність ваша, наче віз,
перед пекучим полум'ям розплати.
Жадання лету не на те дано,
щоб сонцеві здаватися на милість.
Під крилами обачності давно
ховається приречена безкрилість.
І терпнуть обережні мудреці:
Ікар штурмує сонце врукопашну.
В Ікара на обпаленій щоці
гірка сльозина воску закипає.
Та не страшні йому ні зрадний віск,
ні осуди, ні полум'я, ні кара.
О, дай, життя, мені на довгий вік
каратися покарою Ікара!
|
|
