Прочитаний :  168
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЦЕНТР РОДОВОДУ
Стою я
в центрі
свого родоводу.
О ні, не центр я.
Це всевладний час,
допоки світ в очах моїх не згас,
мене поставив
ненадовго
в центрі.
І от стою.
Стою серед усіх
єдинокровних родичів моїх.
Над ними зараз маю перевагу:
одних - уже немає,
інших - ще немає,
а я - живу.
Я тягну ниточку живу
з минулого
в сучасне
і майбутнє.
Стою я, сутній, на вітрах життя.
- Хто ви, мої прапрадіди? - питаю.
Перекликом століття гримотять,
незримо рветься ниточка
і тане...
- Хто ви? -
і повертається луна.
- Хто ви? -
глибока Лета поглинає.
Прапрадіди,
в тім і моя вина,
що вас небагатьох
сьогодні знаю.
І ця вина помножиться стократ
у вироку нещадної історії,
якщо колись праправнук мій
хоч раз
вину мою несплачену
повторить.
Стою я,
поки світ в очах не згас, -
праправнук
і прапрадід водночас.
|
|
