Прочитаний :  317
|
Творчість |
Біографія |
Критика
МЕДІВНИКИ
Бувало, в хаті на світанні
ховався я за подушки
і тихо ждав, коли настане
пора пекти медівники.
У ночвах тісто медівниче
зринало вгору, мов крило,
і на відскоблену стільницю
пухкою повінню текло.
По ньому бігала спочатку
качалка, біла від муки,
а потім цинкова зірчатка
ділила тісто на зірки.
На поді жевріла урочо
гнучка, терпляча коцюба
і палахкучо била в очі
жарінь рожево-голуба.
Крізь арку челюстей черлену
на втіху матері з руки
у небо чистої черені
пливли засвічені зірки.
Згадалась, мамо, давня казка,
в якій світанок той воскрес.
Ти привези мені, будь ласка,
пшеничну зірочку з небес.
|
|
