Прочитаний :  283
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Коли спадає день шалений..."
Коли спадає день шалений
у вечорову синю сіть,
забутий сад несе до мене
бентежний шелест верховіть.
На плавних обертах скрегоче
важка, притишена земля.
В цю мить ранкові чисті очі
мені всміхаються здаля.
Я вірю в ранок, у початок
усіх начал, усіх доріг,
у дзвін роси, у цвіт хрещатий,
у перший крок через поріг.
Виходжу вранці я на ганок,
спішу до праці, до людей.
Я знаю, що в запасі ранок
у мене є на кожен день.
Роса парує синювато -
іду травою навмання...
Люблю я ранок відкривати,
як перший, чистий аркуш дня.
|
|
