Прочитаний :  125
|
Творчість |
Біографія |
Критика
КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ
Задоволений життям,
я щойно сміявся,
радів, як дитина.
Та пронизав мене смертельний холод.
Саме тепер,
коли я хмелем повітря впиваюсь, -
десь на землі
вбивають
невинну жертву.
Жертву невинну
ховають.
Саме тепер,
коли я задумався
над змістом життя, -
підлого вбивцю
наздогнала
куля розплати.
Підлого вбивцю
ховають.
Жертву і вбивцю,
вбивцю і жертву -
в одну землю
(іншої немає) -
ховають,
ховають,
ховають...
Жертву і вбивцю,
вбивцю і жертву.
Саме тепер,
коли я хмелем повітря впиваюсь, -
хиляться тужно
червоні знамена...
Брата по той бік земної кулі
стріла отруйна свинцева куля,
що призначалась,
можливо,
для мене...
В землю ховають
незнаного брата.
Вбивцю пронизує
куля розплати.
Вбивцю
земля
не приймає.
|
|
