Прочитаний : 155
|
Творчість |
Біографія |
Критика
СЕКУНДАНТИ
Летить пекучий і жорстокий час
націленою кулею Дантеса.
А десь у тінь ховається Данзас,
не маючи до слави інтернету.
Бо слава - тлінь...
На смертний одр несуть
коханця муз, оплаканого друга...
Вставай, Данзасе, час іти на суд.
зітри свою сльозину недолугу!
А що він міг, Данзас? Дуель - не гра.
Ціна життя - її зловісне мито.
Та не втішає істина стара,
бо крові друга з совісті не змити.
Не кожному іти на бій за всіх
і страх перед бар'єром відкидати.
Навіщо ницьма падати у сніг,
як можна жити в ролі секунданта?
Навіщо йти під кулю напролом,
як можна бути свідком на дуелі?..
Немов корону, смуток над чолом
несуть арбітри - хлопці розвеселі.
І що та слава! Слава - лиш ковток,
лише краплина із потоку часу.
...Розсудливо ховається в куток
незрима тінь живучого Данзаса.
|
|