Прочитаний :  211
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЖУРАВКА
Прощай, білокрила журавко!
Розтанула тінь голуба.
У росах туманного ранку
зоріє пушинка-журба.
Ще крила у тебе не кволі,
лети, в небесах кружеляй.
Можливо, зустрінеш на волі
прудкого свого журавля.
Лети з ним, журавонько мила,
дорога у тебе одна.
А в мене стираються крила,
стомила мене вишина.
Я падаю з неба, журавко,
а ти - долітай, долюби...
У росах туманного ранку
холоне пушинка журби.
Пушинка майне і розтане,
легка і прозора, як щем.
І я вже ніколи не стану
щасливим твоїм журавлем.
|
|
