Прочитаний :  236
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ПОРТРЕТ БАТЬКА
Тато був скупим на ласку,
цілуватись не умів.
Клав долоню, наче праску,
на чорнявих пустунів.
Тато хмурився невміло,
був нещедрим на слова.
Усміхався так несміло,
аж ламалася брова.
Та коли сміявся тато,
мама вишнею цвіла,
усміхалась наша хата,
усміхалось півсела.
Тато жив між нас, мов казка
в тихий вечір голубий.
Тато був скупим на ласку,
цілуватись не любив.
Тільки раз,
коли в солдати
йшла під марші Слобода,
пригортав нас міцно тато,
і кололась борода.
Тато ніс у смернім гулі
свій цілунок на устах.
Обминали тата кулі
у прострілених житах.
Злива рейнського металу
тата вбити не змогла...
Смерть солодата наздогнала
на околиці села.
Голосила наша хата,
билась мати молода.
...Цілував я вперше тата,
і кололась борода.
|
|
