Прочитаний :  144
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ПОСУХА
Миколі Стратилату
Висне сон, мов примара важка,
і злипаються очі.
Будить мати мене, пастушка,
хоч будити не хоче.
Мама в торбу кладе нашвидку
зачерствілу шкорину,
молоко, два зубці часнику
і пекучу провину.
Я понуро жену череду
в пекло синього серпня.
Я стернею поволі бреду.
Мука спраги нестерпна.
Б'є вогнем суховій шелесткий,
сіллю очі порошить.
Мов пір'їни, тремтять колоски
неживі і порожні.
Під ожиною, у холодку,
я тремчу від нестями
і скидаю торбину важку
з дорогими харчами.
Натираю міцним часником
чорний хліб, як годиться.
Б'є із пляшки святе молоко,
мов джерельна водиця.
Тане в горлі ковток молока.
Сохне в полі травина.
Ой, солодка ж яка,
ой, гірка
материнська провина!
|
|
