Прочитаний :  258
|
Творчість |
Біографія |
Критика
МАДОННА
Вклоняюся тобі, моя мадонно,
просвічений красою неземною!
Пливуть над світом запахи медові,
і ти в житах стоїш переді мною.
Ти світиш німбом житнього колосся,
моя мадонно, крізь віки любові.
На всі полотна світу пролилося
твого обличчя світло загадкове.
Вмивала ти обличчя на Купайла
цілющою водою із криниці.
Скажи мені, з яких небес упала
твоя щаслива родимка-зірниця?
Скажи, скажи, яке мені знамення
віщуєш ти під чарами нічними?
З якого віку дивишся на мене
ти карими слов'янськими очима?
Вклонюся тобі, моя мадонно,
до тебе сивим ангелом курличу.
Зійди, мадонно, в житі молодому
світилом таємничого обличчя.
Зійди до мене карою сльозою
в сузір'ї золотої пекторалі.
Ще доля нам весняною грозою
на срібному весіллі не заграла.
Ще зріє наше літечко медами
і жайвір на розлуку не голосить.
Повік на мене буде струменіти
слов'янське світло погляду палкого.
На тебе схожі всі мадонни світу,
і тільки ти не схожа ні на кого.
|
|
