Прочитаний :  752
|
Творчість |
Біографія |
Критика
КАЛИНОВА ПІСНЯ
Далекий нащадку, ти чуєш мене?
Я пісня твоя чорноброва.
Корінням січу я мовчання земне
і зблискую паростком слова.
Нащадку, несу я до тебе з імли
краплинку земного блакиту.
Гукаю розвіяним смутком золи:
далекий нащадку, який ти?
Яка тебе дума ночами пече,
куди ти летиш після мене?
Чи, може, у гротах вологих печер
покірно мовчать мої гени?
Ти чуєш, нащадку? Я - пісня твоя,
твоя невгасима кровина!
Я вірю: над білим крилом ручая
тобі ще співає калина.
Я вірю: за дальнім земним віражем
забути не зможеш мене ти.
Нащадку, лиш пам'ять навік збереже
закуту в морози планету.
Десь там, за віками, зросте на гіллі
калинова ягода слова.
Ти чуєш, нащадку?
Я - пам'ять землі,
я пісня твоя чорноброва!
|
|
