Прочитаний :  220
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЩАСЛИВЕ НЕБО
Я друг волелюбної птиці,
яка у нас жайвором зветься.
Я знаю, що жайвір співає
лише у щасливому небі.
Я пас череду, наче хмару,
на сірім, колючім стернищі.
І так мені тужно хотілось
на простір,
удалеч,
у небо.
Я випросив милість велику
в напарника, хитрого хлопця:
за днину жаданої волі
віддав батога з кутасами.
Ішов я полями, стежками,
летів навпростець небесами.
Ніхто вже у цілому світі
не міг мене владно спинити.
Я вільний.
Ніхто мені в очі
не кине ядучого слова,
ніхто не посміє втоптати
мене у стерню, у пилюку.
Я вільний,
Нічого не треба,
мені у щасливому небі.
Навіщо врятованій птиці
ремінний батіг з кутасами?
Лежу горілиць на планеті,
широко розкинувши руки.
Сполохані трави пахучі
бентежно шумлять у зеніті.
Над хащами трав,
наді мною
висить у безмежжі комашка.
І жайвір щасливо співає
мені у глибокому небі.
|
|
