Прочитаний :  226
|
Творчість |
Біографія |
Критика
Я СЛОВО ШУКАЮ
Вітчизно, я слово зелене
шукаю в рясному барвінку.
Ніхто цього слова за мене
сказати не зможе довіку.
Це слово з весни молодої
зозуля мені накувала.
Це слово шуміло водою
у ніч на Івана Купала.
Я грів його в теплій долоні,
немов полохливу росину,
я ніс його, наче солону,
крихку материнську сльозину.
Росина розтала несміло,
сльозина упала й розбилась.
Усе відпекло, відболіло,
і слово у травах згубилось.
Шукаю це слово зелене,
чекаю зозулі із гаю.
З туманної річки у жменю
живої води набираю.
Іду я в поля та діброви,
до неньки спішу на розмову.
Шепочу устами любові:
- Матусю, скажи мені слово!
- Вітчизно, верни мені слово!
|
|
