Козацькі могили.
Загрузлі хрести
по плечі у землю просохлу.
Віки надягнули на камінь простий
папахи зеленого моху.
Що сниться вам, предки?
Десь там вдалині
заграва мартенів іскриться.
Скипає вулканом у грізні вогні
козацька гартована криця.
Козацькі могили.
Висока трава.
Земля нездолана і горда.
Відлунює в камені пам'ять жива
мойого народу і роду.
Що сниться вам, предки?
Мовчать імена,
віками нещадно затерті.
Чатує козацька земля вогняна
булатні мечі та мушкети.
Козацькі могили.
Похилі хрести.
Посічене часом каміння.
Смеркає у світі.
Над житом густим
спливає зоря в безгомінні.
Що сниться вам, предки?
Стежки неземні
поміж колосками остигли.
Сухою травою шепочуть мені
суворі козацькі могили.
772
