Прочитаний :  182
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ПАМ'ЯТЬ ВИСОТИ
Мені здається, що колись давно
людина мала крила, а не руки.
Мені здається, в тій даличині
прапращури, мов ящури, літали.
По них стріляли хмари грозові,
за ними полювали метеори.
У їхні крила цілили крізь дим
розжареними жерлами вулкани.
Літали давні люди в небесах
і важко опускались у знемозі,
бо холодно без грішної землі
людині у небесній порожнечі.
Згасали крила пращурів земних,
ставали обважнілими руками.
Бо крила, що несуть у висоту,
не можуть на землі прогодувати.
Мені здається, люди споконвік
під небом ні на мить не забували,
що птицями були вони колись
і справді мали крила, а не руки.
Якщо це лиш химера, то чому
я так нестерпно заздрю вільній птиці,
чому, скажіть, на втоптаній землі
безкрилому так хочеться літати?
|
|
