Виростали у Настасі-удовиці
двоє хлопчиків на хліб та водиці.
Ой чекали хлопчики
татуся із війни.
Називали хлопчиків:
Настасині сини.
Двоє хлопців у Настасі - дві надії
на літа її вдовині молодії.
Пригортались хлопчики
до мирної весни.
Називали хлопчиків:
Настасині сини.
Хлопченята як горнята - не розбити,
виростали на водиці - не розлити.
Вирушали хлопчики
на батькові лани.
Називали хлопчиків:
Настасині сини.
А Настасі, а Настасі треба мало:
як заплаче - що синочки не видали.
Зацвітали хлопчики
бузками сивини.
Називали хлопчиків:
Настасині сини.
Ой Настасині, поріднені журбою,
Мовчки слухають і хмуряться обоє.
Невеселі хлопчики,
бо мамині вони.
Називають хлопчиків:
Настасині сини.
128
