Прочитаний :  266
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЗЕМЛЯ ТАРАСОВОЇ ХАТИ
Її вручають гостю від душі
привітні Кобзареві земляки...
Мені промінням жита зігріва
земля Тарасової хати.
На сьомий поверх, де землі нема,
де ближче до хмарини і небес,
злетіла в чистім вузлику важка
земля Тарасової хати.
У ній - коріння роду кобзарів,
у ній - і сльози, і кривавий піт.
Бунтараським духом грізно пломенить
земля Тарасової хати.
Коли у віщій тиші до грудей
я вузлик заповітний пригорну, -
мені у серце стукає жива
земля Тарасової хати.
І так далеко бачиться мені,
колишуться моря, материки.
Промінням жита світить у світи
земля тарасової хати.
Ласкаво прошу, друзі дорогі,
на світло дум,
на слово Кобзаря!
Єднає нас над кручами Дніпра,
земля, на хліб і сіль багата, -
земля Тарасової хати.
|
|
