Прочитаний :  171
|
Творчість |
Біографія |
Критика
РІДНИЙ ДРУГ
Зринали друзі, наче сон,
бувало, й сидори носили.
А друг порібен, як озон,
коли вже дихати несила.
А друг приходить лиш тоді,
коли без нього - не життя вже.
А друг не кине у біді
і слова зайвого не скаже.
Добро - не ліки, не дари,
п'ємо добро ми не чарками.
Прийди, посидь, поговори -
я друга рідного чекаю.
Чекаю друга до кінця
і не благаю супокою.
Чекаю друга, як гінця
живої правдоньки людської.
Життя спливає, наче довго,
а він стоїть на виднокрузі.
Є рідний друг лише один,
а решта - друзі, просто друзі.
Спішать, спішать вони кудись,
немов обмануті прочани...
Мій рідний друже, не спізнись -
прийди, прийди хоч на прощання!
|
|
