Прочитаний :  1851
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Тут теплий Олексій іще іскриться зрана..."
* * *
А може, ще добро побачу?
А може, лихо переплачу?
Тут теплий Олексій іще іскриться зрана,
Скрізь під ялинами хрумтить тонкий льодок,
І струмні талих вод до торф’яних річок
Іще не гомонять… І сіра далеч тьмяна…
О ні! В пустелі цій не випадає манна,
Сидить лише гризот неублаганний смок
І душить тугою мій виснажений крок.
Смутна, о земле, ти! Скупа, обітованна!
А може, це не ти, а сам я туманію…
Чи скоро ж у мені, о теплий Олексію,
Минуться туга, біль, розтане темний лід?
Чи скоро пролісок прокинеться для мене
І, рястом криючи утрати глибший слід,
Заграє, зацвіте надії тло зелене?
30-31.03.1935
Джерело: Надія Чорноморець.
|
|
