Прочитаний :  2981
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Вже ночі під листопадом ночують..."
Вже ночі під листопадом ночують,
Примерзла опустилася латать,
І щуки воду слухають - не чують,
І снігурі поміж сніжинками летять.
Сміється заєць з морквою за вухом,
Зеленим носом ловить сніженя...
І пахне шишка біля себе сухо,
І степ лежить від мене - до коня...
Тим часом ніколи: вісімдесятим ліком,
Двадцятим віком почнемось - нема!..
Учора ще тут басувало літо,
Тепер дивися: молода зима!
І стежка вже не лащиться під ногу,
І не співає - каркає лиш птах...
Взуваймось добре на свою дорогу,
Вдягаймось тепло на зимовий шлях.
Я обніму тебе. Тебе я обнімаю.
Мій білий подих на твоїх руці,
Холоне мла. І каже: облітаю, -
То каже мак.
1976
|
|
