Прочитаний :  273
|
Творчість |
Біографія |
Критика
Ряска
У старому, занедбаному парку
Я стояв над ставком,
Покритим зеленою плівкою ряски,
І думав:
Колись цей ставок був прозорий,
Слід би його вичистити.
Знайшов я поблизу прутик
І почав зелену патину
Згрібати й зганяти до стоку.
За цим заняттям
Застав мене філософ.
Чоло йому обтяжували думи.
"Як можна розтринькувати час? -
Спитав з легкою насмішкою
І деяким докором. -
Адже мить - краплина вічності,
Життя людське коротке,
Є справи важливіші".
Присоромлений,
Я цілий день розмірковував
Про життя і смерть,
Про вчення Сократа,
Про безсмертя душі,
Про піраміди і єгипетські злаки,
Про мамонтів та Ейфелеву вежу...
Але так ні до чого й не додумався.
|
|
