Прочитаний : 117
|
Творчість |
Біографія |
Критика
Наука
- Повідай, вояко, не парубок - порох,
Чого це ти сяєш, як сонце на шпорах?
Чого веселишся, смієшся потішно?
Назавтра - у бій. А це зовсім не смішно.
- Є чарка та люлька - і годі тужити,
А смерті ніхто ще не зміг пережити.
- Повідай, рибалко, найкращий в артілі,
Чого ти сіяєш, як сонце на хвилі?
Хіба ти не чув про шторми та утрати?
Назавтра - у море. А море - не жарти.
- Ет! Що того віку! Живу - не журюся,
До самої смерті живим залишуся!
- Рибалко безпечний, хоробрий вояче,
Та смерті всі смертні бояться ж неначе!
До всього звикають, та звикнуть несила,
Що кожного жде неминуча могила.
- Чи бій розгориться, чи буря нагряне -
Всі смертні, але ж і життя нездоланне.
- Учитися треба любити і жити
І кожною миттю життя дорожити.
І нічого ждати із моря погоди,
І прісне людиниі життя без свободи.
- А ми собі просто живема, та й годі,
І жити інакше, їй-богу, не годні!
|
|