Прочитаний :  163
|
Творчість |
Біографія |
Критика
З КНЯЖОЇ ДУМИ
І
Попливли, пливуть кораблики!
На облаку славні русичі
По стійках стоять, вартуючи
Соболині хутра теплії,
Дикий мед у мідних баліях,
Мед пахучий, жовто-соняшний,
Круглі денця воску ярого.
Попливли, пливуть кораблики!
Тож на них відважні русичі
По стійках стоять чатуючи,
Надовкола приглядаються.
А степи, що встали травами,
Бадилищами у зріст людський,
По долинах мають птицями,
По ярах ревуть звіротою
Ще й прибульцем прославляються,
Печенігом, злим розбійником.
Не з байраків, нетрів-ліговищ
Сіроманці виють реготом,
То не кібці кровожерливі
Кружеляють над здобичею, -
Налітають, насміхаються
Печеніги, злі розбійники:
"Будем їсти мед із балії,
Дніпровою запиваючи,
Поробивши з руських черепів
Для бенкетів добрі келехи".
Як зачули славні русичі
Печенізьке слово-хвастощі,
Вражі звалощі нестерпливі, -
Од сердець по мирним жилочкам
Полилася звага живчиком.
Як метнули стріли розсипом -
Небо вкрилось павутиною!
Та не знають страху злодії,
Кинуть коні, масті бурої,
Підпливають по Славутичу
До наповнених корабликів.
Налягли нагально русичі:
- Ліпше - стятим, ніж полоненим! -
Наче полозів, рубають їх,
Круглі черепи проломлюють
Печенігам, злим розбійникам.
Попливли, пливуть кораблики!
Нижче, нижче по Славутичу
До столиці Візантійської.
ІІ
То не сонце з неба синього
Розливає тепле золото, -
На валу радіє сяючи
Володимир, красне сонечко.
Він підносить руку правую,
До корабликів помахує.
Красним усміхом, як місяцем,
Зустрічає мужніх русичів,
Ворогами неподоланих,
Що з дороги повернулися
Від столиці Візантійської.
А хоробрі, славні русичі
Подають дари заморськії,
Для синів - шаблі дамаськії,
Для жінок - вбрання шовковії,
Бочки з винами викочують -
По мандрівці учту справити -
Ще й підносять книги грецькії,
В мідь закуті, гречно князеві.
То не сонце з неба синього
Розсипає щире золото, -
На валу радіє сяючи
Володимир, красне сонечко.
Він похвалює дружинників,
Волхвам книги поручає він,
Промовляє річ повчальную:
"Волхви, смердами шановані,
Прочитайте книги грецькії
Та повчайте наших русичів
Сонця-віри християнської,
Щоб наукою прославили
Всемогутню Україну-Русь
На віки віків!"
1941
|
|
