Прочитаний :  5081
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ОБРИ
Весна цвіте в усій красі своїй,
Вже одгриміли Зевсові перуни,
Дощу буйного простяглися струни,
Зазеленів сподіваний рижій.
На полі котяться веселі вруна,
В кущах лящить-співає соловій,
А по шляху, немов казковий змій,
На зсипище сільська ватага суне.
І в селах плач. Герої саг і рун,
Воскресли знов аварин, ґот і рун,
Орава посіпацька, гадь хоробра...
Сільської ситості останній трен,
Усюди лемент - крик дулібських жен
Під батогом зневажливо обра.
25.V.1921
|
|
