Я як троянда на снігу.
У чому моя провина?
Може, запізнилася,
пізно розквітла?
Може неприглянулась,
тому і не зірвали,
снігом закидали?
Може не тими марила мріями?
Може мало, щоб очі, як зірки,
світлом променистим, нескореним?
Може, видно було недообласкану Душу
з безодні Життя її імлистої?
Але ніколи не була на сцені Життя
артисткою.
Такій троянді, апріорі,
лежати б на краю моєї постілі,
у намиста - любові,
а не випробовувати Душу,
у цю заметіль - снігову порошу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2023
автор: Svitlana_Belyakova