Поблукала нині зранку в отому фейсбуку
Й захотілося романтики, щоб взятись за руки...
З чоловіком десь у парку пройдуся охоче.
Як на фото обіймемось, заглянемо в очі ...
Вийшла з дому й зразу вгледіла чорного кота.
Щось не так піде... І точно! - Яка срамота!
Якась баба, наче відьма, плюнула під ноги.
- От повія! Наставляє чоловіку роги!
- Як таких земля ще носить?! Узялись за ручки!
І людей не повстидалась - не зняла обручки!
Я до неї : - Прошу пані, то мій чоловік!
А вона: - Ні, не надуриш! Я прожила вік!
Він є вільний чоловік, обручки не носить!
Ти ж є жінка легковажна! - на весь парк голосить.
В твому віці вже про старість треба й спокій дбати!
А їй в с раці шпілі - вілі. Знаю я ті знаки!
У неділю знов підемо! Та вдінь лиш обручку!
А як доказ - ще візьмемо із собою внучку!
Валентина Дацко/ Урода
Гонорова пані - так називається і мій ютуб канал.
Запрошую! І дякую Вам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2023
автор: Гонорова пані