[i]« Лиха біда,
якій кінця немає...»[/i]
Антитеза
***
Кацапія бажає договору,
аби і не було кінця війні,
і не горіти у її вогні,
а те, що є у ящику Пандори, 0
само повилізає навесні.
***
Поки небо укриває хмара,
ПеПео під нею береже
ОПу і зелене фаберже,
та не омине небесна кара
ані їх, ані опезеже.
***
Анциболи із шостої палати
у лютій політичній боротьбі
у ногу вже уміють попадати,
а от по опозиції пуляти...
то краще би у голову собі.
***
У кого є і наміри, і право
оберігати націю свою –
зупинені машиною держави...
а діючі перевертні лукаві,
«поїхавши», у душу їй плюють.
***
Дуріє кривославний халіфат,
усі посади позаймали геї,
усюди чути войовничий мат
і в силу еволюції цієї
в парафії гундяя – целібат.
***
Міряє недопалок корону,
«геній часу» має булаву
і від ліліпута охорону...
та Феміда діє по закону
і чекає їх на рандеву.
[b][i]Анотація[/i][/b]
Воюємо, кладемо душу й тіло,
неначе цього тільки і хотіли.
А що іще, коли судилось нам,
переінакшувати ляські гімни,
не думаючи про майбутні зміни.
Та дещо помінялося... і там,
де є бавовна, нині чути, – бам!..
таке знайоме, хоч і застаріле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2023
автор: I.Teрен