Там, де сонечко
Святить полечко,
Рідна матінка–
Край віконечка.
То моя земля,
Де дитинства слід,
Сонце застеля
Яблуневий квіт.
Де лежать поля
Вишиванкою,
Діток забавля
Рід співанкою
То моя земля –
Золоті поля,
Сад мій звеселя
Пісня солов'я.
Де шумлять моря,
Грають хвилями.
Око забавля
Чайка крилами.
То моя земля
З діда-прадіда.
Вміли визволять
Люди праведні.
Там, де сотні літ
Люди моляться,
Український рід
Квітне-множиться.
То моя земля
Яку знає світ,
Там рідня моя,
Мов калини цвіт.
29.05.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2023
автор: Ганна Верес