Коли на крилах нас несло



Травневі  вишні  пелюстками
Дурманять  душу  і  єство…
Ті  юні  серця  мрії  й  шрами,
Коли  на  крилах  нас  несло.
Запам’яталися  навіки
І  супроводжують  життям,
Слугують  часто,  мов  би  ліки,
Було  ж  це  –  як  ще  був  дитям.
Через  рожеві  окуляри,
У  неймовірних  кольорах,
Дощ  пелюсток,  що  все  кружляли,
Світ  фантазійний,  мовби  в  снах…
…Яким  би  він  став  неймовірним
І  гармонійним  на  землі  –
Вже  цілорічно  мелодійним,
Метелики  у  лет  й  джмелі…
Рука  в  руці,  в  усмішках  люди,
В  трояндах,  в  квітах  вся  земля
І  вічний  мир  у  всіх  усюдах  –
Точнісінько  Христа  вчення…

В’ячеслав  Шикалович
07.12.2023р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2023
автор: Променистий менестрель