Слова…слова.

Слова…  слова…як  же  без  них,  
Навіть  в  думках  у  голові  лунають.  
Глухим  не  зрозуміти  нас  шумних,  
Бо  вони  тільки  мову  жестів  знають.  

Слова…  слова…а  скільки  ви  сердець,  
В  коханні,  ніжності  собою  полонили.  
А  якщо  ти  в  віршах  знавець,  
То  у  любові  вдвічі  більше  сили.  

Слова…  слова…ви  шепіт  в  молитвах,
Ви  віра  і  надія  на  спасіння.
Ви  іскра,  що  лиш  світить  попервах,  
Хоч  ви  і  призвели  гріхопадіння.  

Слова…  слова…ви  є  брехня,  обман,    
Так  підло  і  так  низько  осудили.  
Від  вас  на  очі  пелина,  туман,  
Хіба  одного  ви  дове́ли  до  могили.  

Слова…  слова…  від  вас  кипіла  кров,  
Ви  піднімали  із  колін  народи.  
Вас  хочуть  слухати  все  знов  і  знов,  
Ви  закликаєте  до  волі  і  свободи.  

Слова…  слова…  основа  із  основ,  
Ви  частка  радості,  безумства  і  тривог.  
Коли  не  було  всесвіту,  хто  вас  знайшов?  
Спочатку  було  Слово!    І  слово  було  -  Бог!


7.12.23.  Олександр  Степан  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2023
автор: Степан Олександр