Назад дороги нема
і вже не буде.
Стирає грані війна
потроху в людях.
Спалюємо всі мости
ущент, у порох.
Для кожного я і ти –
чи друг, чи ворог.
Вибір один дано
всім: «за» чи «проти».
Усе чуже все одно
породжує спротив.
Хто ясний розум зберіг –
все чує й бачить.
Хто втратив близьких своїх,
той не пробачить.
Вперед і тільки вперед
йдемо крізь втрати.
Як чергою кулемет,
стріляють дати.
Нема дороги назад –
назад в минуле.
Історія наугад
несеться з гулом.
Лишається лиш сім’я,
дружина й діти.
Де будемо – ти і я –
у цьому світі?
05.07.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2023
автор: Павло Коваленко