Море. Марення

Наврядчи  я  побачу  тебе,  
         море,
Тим  поглядом,  
         що  мріяв  і  любив.
Вже  над  тобою  будуть  
         тьмяні  зорі.
Найяскравіші  
         із  коханням  загубив.
Пісок  не  той  
         не  ті  лоскоче  стопи,
                   мільярд  разів  
                               заплутавши  сліди.
А  місячна  доріжка  
         як  оздоба
                   лише  у  серці  
                             буде  назавжди.
Не  пеститимуть  шкіру  
         ніжні  хвилі
                   і  не  відтворить  ласку  
                           млосний  бриз.
Молочний  ранок  
         з  релаксовим  штилем
                   лише  насниться.  
Марення  
       каприз...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2023
автор: moden