Часто бачив його на дорозі,
Як йшов повільно вечеряти.
Ми з ним були з добрі друзі,
Вже не буде туди чеберяти.
Впав у вечір під буса колеса,
Коли переходив гостинець.
Розійшлися життя його плеса,
Немає енергії його крилець.
Привели хірурги до тями,
Що, навіть, зумів говорити.
Та не змогли із смерті ями,
Врятуванням щось зробити.
Лежатиме поверх батька,
В скромній із татом могилі.
Стоїть над ними розп'яття,
Смерть нас до землі хилить.
15 листопада 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2023
автор: Володимир Кепич