* * *
верлібр
Ми навчились чекати завжди –
Поки день, поки вечір і ранок,
Бо не раз дочекались, вже ніби
І надію в цей раз дождемось.
Все чудніше цей світ, всупереч…
... Більше років – більш мудрості має?
Загубили давно благородність,
Де поняття тепер: по-людськи?
Взяв за горло людей егоїзм –
Світового масштабу ця скалка,
Людству явно велика загроза,
Глобалізм, нарцисизм, реалізм
З червоточиною, став між нами
І в природі трясіння, цунамі –
Ніц душі між людьми, пофігізм.
О, Господь, твоє стадо в рознос:
Міжусобиці й досі тривають,
Де та Біблія, хто її має?
Цілі згубні, погнались до них.
Нам мінятись самим й весь будинок –
Ждем надію давно і в цю днину?…
В'ячеслав Шикалович
09.12.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2023
автор: Променистий менестрель