А сніг іде, падає, кружляє,
Засипає усі доріжки.
А дикий холод до ніг проймає
Йду до тебе крізь сніги пішки.
Зима немов лебідка кружляє
Сіє на щастя біленький сніг.
Під музику зір душа співає
Стеляться мільйон троянд до ніг.
Без тебе холодно, в душі зима,-
Так хочу відчути рай літа.
Мете хурделиця, тебе нема -
малює на склі сніжні квіти.
Мовчить телефон - безмежна вічність,
Перша зірка до вікна зорить.
Спогад про тебе дарує ніжність...
Сніг замітає сліди в цю мить.
В ніч віднайду дорогу до тебе
Місяцем назбираю зірок.
Нахилю до ніг голубе небо,-
Щоб легкий був політ, кожен крок.
Зима і так далеко до весни -
Згадую біля хати наш сад.
Співають мені пісню ясени
І кличуть до зір під зорепад.
Я йду, де квітне трояндовий рай,
Де лине в стоголосі пісня.
Чекаю, як сонце із небокрай -
Спішу, як весна до квітня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2023
автор: Чайківчанка