-Даруйте, ви пукнули.
-Вам це здалося!
-Даруйте, чітко я цеє почув!
-Пс, пукнув не він.
Он звідти лунало,
Отой чоловік, в окулярах який!
-Панове, ви що?
Як це мало статись?
Я старий затятий в театр ходак!
А пукнув тут хто -
Здогадатись не складно!
Он той от невіглас,
Бешкетний юнак!
-Та що ви, дідусю?
Вам чутно погано?
З першого ряду той звук пролунав!
-Я критик!
-Політик!
-Я піднесений духом!
Можливо, актор навів метушню?
-Да як так, панове!
Служу я театру!
-То був і не я,-
відгукнувся суфлер.
І поки кричали вони усім залом,
Втік непомітно для всіх режисер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2023
автор: Веркайр