Кто бы мог подумать
шесть лет войны
разве мог я знать
когда ребёнком собирал спелые яблоки
в конце августа.
Кто бы мог подумать
я бродил вместе с другом по городской промзоне
собирая металл
остатки запчастей на дороге
30 копеек за килограмм
да еще и обвешивают
чтобы купить немного Южной ночи и поиграть в Халф-Лайф
а теперь я собираю в посадке
останки ребят
людей
будто и выглядит как человек
или часть человека
но нет на свете ничего
настолько холодного.
Нужно создать приложение
карту Лесного кладбища
столбик номер 58
от него 4 шага вперед
и третья могила справа – его
путеводитель по кладбищу
все только об этом и будут говорить.
Длинный жёлтый автобус-гармошка
под номером 10
всего несколько на маршруте
25 копеек за проезд
всегда наполнен людьми
как рынок накануне первого сентября
нужно крепко прижимать рюкзак или сумку
потому что ходят воры
незаметно разрезают кожзам
забирают последние деньги
но сегодня у меня выкрали нечто большее:
море.
Меня проглатывает кит печали
я здесь
как Иона
но не могу выбраться
уже шесть лет
хотя это всегда продолжается
войны не заканчиваются
заканчиваются люди
кто бы мог подумать.
01.12.2023
(Перевод с украинского)
Оригинал:
* * *
Хто б міг подумати
шість років війни
хіба я міг знати
коли в дитинстві збирав стиглі яблука
на кінці серпня.
Хто б міг подумати
я блукав разом з другом по промзоні міста
збираючи метал
залишки запчастин на дорозі
30 копійок за кілограм
та ще й обважують
щоб купити трохи Південної ночі та пограти в Халф-Лайф
а тепер я збираю в посадці
залишки хлопців
людей
наче і виглядає як людина
чи частина людини
немає на світі нічого
настільки холодного.
Потрібно створити додаток
карту Лісового кладовища
стовпчик номер 58
від нього 4 кроки вперед
і третя могила праворуч - його
путівник кладовищем
всі лиш про це і говоритимуть.
Довгий жовтий автобус-гармошка
під номер 10
всього декілька на маршруті
25 копійок проїзд
завжди наповнений людьми
як ринок напередодні «першого вересня»
потрібно міцно притискувати сумки чи наплічник
бо ходять крадії
непомітно розрізають шкірзам
забирають останні гроші
але сьогодні в мене викрали дещо більше:
море.
Мене ковтає кит суму
я тут
наче Йона
та не можу вибратися
вже шість років
хоча це триває завжди
війни не закінчуються
закінчуються люди
хто б міг подумати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000542
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 10.12.2023
автор: Станислав Бельский