ми будемо садовити дерева і квіти
обіцятимемо вирости підсніжному
ангелові
любові
родючої
ромашці
у прорізі асфальтових зморщок
від посмішки
того що
поховане
гдибоководний підземний тихий звір-кит з величезним оком ядра землі
буде сміятись від лоскоту
дурнуватих людей
що хочуть перекопати планету
і надягають протигаз
в чистих джунглях
обростати кульбабами сонць
що розвіюються майже невидимим промінням
і говорять про зникомість
...
і переродження
у паперові кораблі
ні
кувшинкові плоти
оази мрійливих дюймовочок
світу маленьких велетнів
що говорять
заголосно
про пусте
ми будемо писати казку
обережно
на райдужці ока
без підпису
але з кришталиком
всеувібраних променів животвірного фотосинтезу
залишкового смарагду
планети О-3
..і десь заколотить
дзвіночок
надією
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2023
автор: мелодія сонця