Горобинова алея,
кличе по ній пройтися.
Зграйками роззяв,
пташки злітаються вниз.
Грони, кольору пожежі,
стійко на ній висять,
листя не усі обпали,
дивляться в осінню далечинь.
Туман, пеленою густою,
закутує все навкруги,
так і з осінньою порою,
як би вже і не друг.
Топить осінні фарби,
листя упускаючи з гілок.
Ось і прийшов кінець осінньої Казки,
настає довгий, зимовий "полон".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2023
автор: Svitlana_Belyakova