Без душі усе те, що з галасом,
бо кохання – то серцем, не фалосом.
Не молотять словами – подумки
ставлять крапки, не знаки оклику!
То пусте – забавляти цяцянками
і кормити лише обіцянками.
Красуватися смішно гамором,
тільки дії вінчають наміри.
Не найкраще оте, що дорого.
А дешевше – уже не ціниться?.
Ліпше битися з хижим ворогом,
аніж дружба, що ядом піниться.
Не просте воно, дружби плетиво,
хай один лиш друг, але відданий,
до мети разо́м наполегливо –
не котитися полем вітряним.
І лукавство зрідні нещирості,
лицемірство не краще заздрощів,
бо обоє ведуть до підлості,
а як сльози то – радше з радощів!
Усе справжнє не любить величі,
щастя завше в тиші купається.
Почуття те відоме люблячим,
лише їм воно усміхається!
10.12.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2023
автор: Олександр Мачула