Ти знищив усі мости
і серце сховав за ґрати.
Я мушу тебе знайти –
і перепрограмувати.
Грай невеселу роль,
байдужу цілуй коханку,
а я підберу пароль
і сон твій сьогодні хакну!
Стану одною з мрій,
в думки увійду трояном…
Прокинешся – Боже мій! –
сльози на стрілах вій,
серце – жива троянда!..
Тіні похмурих літ
з пам’яті дивом стерті.
Як оновився світ –
наче немає смерті!
Перезавантажуй бажання:
життя летить шкереберть
у радісний вир кохання,
у сонячну круговерть.
То зрушення всіх основ!
Ждати спасіння – всує!
То вчинила любов.
Захисту не існує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2023
автор: Світлана Себастіані