Червона кров на білому снігу…

[b][i]Червона  кров  на  білому  снігу,
Який  змішався  з  чорною  землею.
Червона  кров…  І  я  по  ній  іду.
Бо  ця  земля  була,  й  буде  моєю.
Нема  будинків  і  нема  дерев,
Є  купи  цегли,  є  пеньки    та  ви́рви
І  лютий  ворог,  як  облізлий  лев
З  обдертим  боком…  Тільки  масть  не  чирва…
Та  скільки  б  ти  не  харкав  тут  вогнем,
Тільки  у  власній  кро́ві  захлинешся.
Хотів  наших  скарбів?...  В  мішки  зберем.
Тобі  тут  смерть,  куди  ти  не  поткнешся.
Ми  найдорожчим  платимо  що  є
За  власний  вибір,  за  свій  рід  і  за  свободу
Бо  плазунам  Бог  крила  не  дає,
Лише  сміливому  і  вільному  народу.
Жаль  з  мого  роду  ляже  не  один…
Та  хоч  душа  залишить  тіло  за  межею…
Я  знаю  з  юних  літ  і  до  сивин
Що  ця  земля  була...  є...  і  буде  моєю![/i]
[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2023
автор: Людмила Лайтер