З кокона-ляльки метелик родився,
На розписаних крилах в політ пустився.
Не довго пурхав в перший політ,
Його вже привабив барвистий квіт.
В метелика очі досить великі,
Чітко він бачить різноколірні квіти.
Лапками чує їх аромат,
І споживає дієтичний салат.
Сяде на квітку, розверне хоботок
І споживає нектар й пилок.
Він воду п'є й сік фруктовий,
Зверне хоботок й до злету готовий.
Декілька місяців його довголіття,
В садках й полях між різноквіття.
На зелених гілках кладе він в кільце,
В надійнім порядку кожне яйце.
З часом з яєць буде гусінь лупиться,
Щоб листочків поїсти й соку напиться.
За здоров'я гусінь старанно дбає,
Листочки й квіти вщент поїдає.
В кокон-ляльку на зиму вклубиця
І на весні метеликом знов народиться.
Та й між квітками пурхать, літати
Кладку яєць на гілках відкладати.
2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2023
автор: Сокол