З ночі до ранку плакали очі
З ранку до ночі боліли думки,
Серце неправди сприймати не хоче,
Серце бажає щоб все навпаки.
Хто ж це посіяв кривдоньку люту,
В очі солодку,та в серце як ніж,
Поруч з брехнею щастю не бути,
Хочеш брехати то краще залиш.
Наче гадюка суспільство обвила,
Шукає де м'якше,щоб глибше жало
Щоб очі зневірені слізоньки лили,
Щоби серденько боліло,пекло.
Правдонька світла,правдонька мила
Прийде як сонце,зігріє тебе,
Очистить життя що неправда ганьбила,
Всі зрозуміють що правда-святе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2023
автор: Малиновый Рай