СНІГИ РОЗТАНУТЬ.

На  стовбурах  дерев    -  білі  шампури.
Сніги  з'єднали  землю  й  небокрай.
Чаплаю  важко  я  по  кучугурах
 Війною  підлою  спустошена  украй!

Хоч  грузнуть  ноги,  та  іти  я  мушу!
Що  ворог  на  землі  моїй  накоїв?
Стогну  від  болю  і  молюсь  за  душі
Полеглих  на  війні    святих  ГЕРОЇВ  !!!

Нехай  збагну  думками  одиноко,
Що  щезне  підла  зРада  і  обман...
Бо  заплатили  ми  ціну  високу.
Сніги  розтануть.  Скінчиться  туман.




15.12.2023р.        19-43

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2023
автор: НАСТУРЦІЯ