у твоїм мовчанні довголітнім
я з’явилась, наче на біду,
ну а стала найтеплішим літом,
й думала, нікуди не піду.
календар жував латаття днів,
плакав гірко, як мала дитина.
виростала злість чомусь в мені:
ти ж моя і не моя людина.
щось лишила серед твого серця
й зникла, наче папороті цвіт.
виливалась злість у двох озерцях:
то чому ж мовчав ти стільки літ?
Марина Забуранна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2023
автор: ЗАБУРАННА