[b]У[/b]паду до землі, обійму, тебе ненько,
[b]С[/b]еред смутку й жахів, найдорожчу, рідненьку,
[b]П[/b]ригорнеш до грудей, мов матуся дитину,
[b]О[/b]беріг - це любов, що страхіття зупинить.
[b]К[/b]рай найкращий в житті де завжди я бувала,
[b]О[/b]х, як тяжко мені, бо печалі зазнала,
[b]Ї[/b]ї ноти до сліз розворушують душу,
[b]Щ[/b]е не раз все пройду і здолати я мушу!
[b]А[/b] тоді, мов струна Україна заграє,
[b]С[/b]вітлом вічним тепла і душевності раєм,
[b]Т[/b]існо вузи зімкне і з'єднає навіки,
[b]Я[/b]к уміє вона, щоби знову прозріти!
[b]З[/b]никне сум і печаль, соловей заспіває,
[b]Н[/b]енька рідне дитя із війни зустрічає,
[b]А[/b] навколо скрізь мир закрутився юрбою,
[b]Й[/b]ого звуки тепла вже з тобою, зі мною,
[b]Д[/b]о небес підійме, світло, тиша вирує,
[b]У[/b] найкращих краях серце радість відчує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик