Трагедія на Закарпатті (публіцистика)

                         Трагедія  на  Закарпатті  є  шокуючою.  Пропоную  подивитися  на  цю  трагедію,  яка  сталася  на  сесії  Керецьківської  сільської  ради  дещо  під  іншим  кутом,  попри  те,  що  гранати  кинув  депутат,  зареєстрований  від  партіїї  «Слуга  народу»  Сергій  Батрин.  Йому  зараз  навішають  ярликів  та  вже  звинувачують  у  боротьбі  за  владу,  бо  претендував  на  посаду  секретаря  сільради.  Попри  намагання  влади  і  журналістів  одразу  обмовити  його,  все  ж  інформація  про  те,  що  це  самодостатня,  підприємлива    людина  з  усталеними  життєвими  принципами,  все  ж  має  місце.  А  депутатство  від  названої    партії  партії  в  сільських  радах  багато  в  чому  чисто  символічне.    
                         Село  –  по  суті  держава  в  мініатюрі,  а  сесія  сільської  ради  є  міні  копією  Верховної  Ради.  Тільки  село,  як  і  сільська  влада  більш  переплетене  родинними,  кумівськими,  сусідськими  зв’язками,  залежністю  від  своїх  сільських  підприємців.  Влада  в  таких  умовах  по  суті  є  мафією,  узаконеною  мафією  з  наділеними  повноваженнями.    Боротися  проти  такої  мафії  неможливо,  адже  всі  свої  рішеня  проводять  сесією,  тобто  це  воля  народу.  
                           Це  один  з  недостатків  демократії,  коли  владу  демократичним  шляхом  можуть  захопити    аферисти,  пов’язані  між  собою  цими  мафіозними  зв’язками.  І  навіть  викриття  злочинів  влади  не  гарантує  якогось  покарання  чи  змін.  Саме  так  було  в  цій  сільській  раді  де  буквально  через  пару  місяців  після  виборів  голову  спіймали  на  хабарі.  Вже  суди  йдуть  3  роки.  Потім  його  підозрювали  у  нецільовому  використанні  коштів.  Загалом,  там  цілий  букет  кримінальних  справ  і  при  цьому  в  бюджеті  на  наступний  рік,  в  умовах  війни,  йому  закладаються  пятидесятивідсоткові  надбавки  до  окладу  і  стовідсоткові  премії!!!  
                         Ніяк  не  виправдовуючи  вчинку  Сергія  Батрина,  це  вчинок  з  відчаю,  від  безсилля  та  несправедливості  і  мені  його  чисто  по-людськи  шкода,  як  і  потерпілих  односельчан.  Згадайте  дії  влади  в  своєму  селі  чи  місті.  Усюди  діє  принцип  –  своїм  і  наближеним  все,  а  люмпену  закон.  Спроектуйте  події  в  цій  сільській  раді  на  Верховну….  Вам  нічого  не  нагадує  і  не  виникають  аналогії?
                         Як  на  мене,  це  сигнал  владі  на  всіх  рівнях.    Сигнал  схаменутися!  Подібні  випадки  вже  були  за  часів  Януковича,  коли  люди  зіштовхнувшись  з  свавіллям  влади  влаштовували  самосуд,  згадайте  Врадіївку  чи  вчинок  Віталія  Запорожця  в  Семиполках.    В  умовах  війни,  перебуваючи  під  страшним  інформаційно-психологічним  пресом,  втрачаючи  рідних  і  близьких,  люди  зіткнувшись  з  несправедливістю,  беззаконням  влади  будуть  здатні  на  страшні  вчинки  і  винна  в  цьому  буде  влада.    Бо  саме  влада  їх  штовхає  на  такі  кроки.  І  як  закінчив  Янукович  памятаєте  теж!Тому,  як  казав  один  діючий  політичний  діяч  –  Думай-те!!!
                         
                                           16.  12.  2023  р.                                                                                                        М.  Вінниця

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2023
автор: Мирослав Вересюк